Поиск
  • Uliana Kolodii

Як піарнику не слід працювати з журналістами

Пост обновлен окт. 7

Серед усього фунціоналу піарника чи PR-агенції робота зі ЗМІ – далеко не єдиний обов’язок, але один із ключових. І тут, традиційно, уява журналіста одразу малює картину про «занудного піарника», а піарник уявляє «злого журналіста».


Але є інша реальність, в якій журналісти і піарники живуть мирно-дружно, завдячують один одному успішними проектами та рейтинговими матеріалами. Саме в цій реальності працюємо ми, і саме такою бажаємо бачити професійну комунікацію між піарниками та ЗМІ. Досягти такої взаємодії насправді не так вже й важко. Достатньо керуватись певними правилами, про які ми й будемо вам розповідати в серії публікацій #pr2press. Сьогодні поговоримо про помилки піарників, через які вони попадають в немилість до журналістів.


Надсилати новину без новини


В бажанні згенерувати більше матеріалів в пресі і виконати певні KPI, піарники часто схильні перебільшувати значення своєї компанії та її заслуги. Будь-який пчих в компанії сприймають за новину, одразу пишуть прес-релізи та розсилають журналістам. В результаті – робота в корзину: витрачений час піарника, витрачений час журналіста (у випадку, якщо той взагалі відкрив листа і прочитав реліз), відсутність публікації, адекватність піарника поставлена під сумнів.


Як правильно. Шукайте цікаві інформаційні приводи. Не робіть відверто рекламних матеріалів – як правило, вони нікому не цікаві. Ставте себе на місце читача видання, куди збираєтесь відправити новину, запитуйте себе: що мені дасть прочитання цього матеріалу, чим він буде мені корисний? Не робіть роботу заради звітності про написану кількість релізів, побережіть себе та колег. В релізах немає абсолютно ніякого сенсу, якщо головне повідомлення не досягнуло цільової аудиторії.


Бути нав'язливим


Вам здається, що ви надіслали журналісту геніальну і надважливу новину, а вона все ще не опублікована. Зупиніться, не треба надзвонювати в редакцію, писати журналісту в численних мессенджерах кожних півгодини. І тим більше не варто це повторювати щоразу як надсилаєте реліз, так можна й в «чорний» список потрапити.


Як правильно. Достатньо буде простого уточнення, чи вашого листа отримали. Якщо отримали, але новину не публікують, то на те є певні причини, починаючи наявністю більш актуальних тем, закінчуючи банальним браком часу і рук. Ну і варіант, що надіслана новина просто є не такою геніальною, як вам здається, теж не виключення. Але про це далі.


Не вміти подати інформацію


Уявімо, що вам пощастило і дійсно цікавий інформаційний привід сам «приплив» у руки, ви, звичайно, спішите ділитись інформацією. З півгодини розповідаєте журналісту все від «А до Я», а, в результаті чуєте «ні». Швидше за все, вас просто не зрозуміли і втомились слухати, бо ви не зуміли вигідно подати інформацію.


Як правильно . Знайдіть дійсно важливе серед всього, що вам хочеться розповісти. Те, що відфільтрували, вмійте подати «смачно», цікаво та інформативно. Сформулюйте в кількох словах ключове повідомлення – в чому суть новини, з цього і почніть. Якщо журналісту цікаво, він сам почне розпитувати подробиці.


Не орієнтуватись в контенті ЗМІ


Вашу новину про розширення мережі магазинів побутової техніки не випускають у фешен-журналі? Хотілося б вірити, що немає піарників, яких це дивує. Так само, як і тих, хто надсилає новини в загальних розсилках, геть не вникаючи с специфіку видання.. На жаль, практика доводить, що таки є. Так от, не робіть так.

Як правильно. Вмикайте здоровий глузд, вивчайте специфіку видань, слідкуйте, де публікуються матеріали із вашої сфери. Надсилайте новини виданням, в залежності від їхньої специфіки. Новину про мережу магазинів побутової техніки можуть взяти і у бізнес-видання, і в умвоний журнал «Домашній затишок», але це мають бути дві РІЗНИХ новини, кожна з яких буде написана в стилі того чи іншого видання. Не лінуйтесь.


Вимагати будь-чого


Запросили журналістів на захід, а вони не опублікували і слова про вашу компанію? Годину давали інтерв’ю, а в статті два рядки? Журналіст не хоче вносити правки в матеріал? Не хоче видаляти те, про що ви обмовились, не подумавши? Як, він взагалі відмовляється надсилати статтю на затвердження? Часто в таких випадках піарники починають вимагати, як їм здається , справедливості. Як правило, це безрезультатно і може закінчитись взаємними образами.


Як правильно. Змиріться з тим, що журналіст нічого вам не винен. Він не зобов’язаний йти вам на поступки і робити так, як хочете ви. Ви маєте право вимагати від журналіста тільки достовірності та об’єктивності. А от вимогу виконувати ваші умови, та й то, в певних рамках, ви можете висунути тільки у випадку розміщення комерційного матеріалу (на правах реклами). Те, скільки згадок у ЗМІ буде після вашого заходу, і яким буде матеріал залежить виключно від вашої піарницької майстерності. А в журналіста є лише одне завдання – зробити цікавий матеріал, або не робити його взагалі.


Робити загальновідомий «ексклюзив»


У вас є вартісна інформація, дійсно цікава і ексклюзивна. Ви домовляєтесь з журналістом про публікацію на правах ексклюзиву. Але поки журналіст їде на зустріч, вам не терпиться і ви даєте цю інформацію ще одному виданню. Потім – ще одному…І нікому не говорите, що їхнім колегам (читайте конкурентам) ви тільки що розповіли те ж саме. А що, вони не запитали, ви й не уточнили. Результат – в кращому випадку ваша маніпуляція стане відомою до публікації і вашу новину не опублікує ніхто, в гіршому – матеріал опублікують всі, а ви станете «зіркою» журналістських анекдотів і на спілкування з вами буде «табу».


Як правильно. Все просто – дотримуйте слова. Пообіцяли ексклюзив, то нехай він ексклюзивом і залишиться. Не обманюйте ні себе, ні колег.


Гаяти час журналіста


Журналістика – одна із професій, де дедлайни завжди «горять». Часу тут, як правило, немає ніколи. Якщо ж ви звикли запізнюватись на інтерв’ю/ працювати з журналістами виключно через запити/відповідати на дзвінки з 3-го разу/відправляти журналіста за інформацією на сайт/ухилятися від чітких відповідей… Власне, робити все, що безжально вбиває дорогоцінний час, то про партнерську стосунки з журналістом можете забути.


Як правильно. Перегляньте свої підходи до роботи в сторону оптимізації часу. Чим оперативніше ви надаватимете журналістам чітку інформацію, чим економніше ставитиметесь до їх часу, тим охочіше вони з вами працюватимуть.


Записуватись в непрохані друзі


У вас вийшов чудовий матеріал і співпраця з журналістом вдалась на «ура». Вітаємо, супер! Окрім публікації, у вас тепер закладена основа для побудови подальших партнерських стосунків із журналістом. Але це зовсім не є приводом для панібратства. Наталія не може для вас стати «Натусечкою», якщо сама про це не просила. Ви не можете телефонувати опівночі, якщо це не питання життя чи смерті. Ви не маєте права роздавати контакти журналіста без дозволу і т.п. Надто вже часто піарники поспішають подружитись із журналістами, не перегинайте палку.


Як правильно. Поважайте особистий простір журналіста. Те, що жуналістика – професія творча та, як правило, не регламентована строгими правилами в спілкуванні, не дає вам права переходити за рамки. Будьте адекватними та щирими – фальш завжди відчутна, як би ви не старались.

Просмотров: 29

© 2019 UK Communications. Всі права захищено.