Як закон про лобіювання змінює роботу PR- і GR-фахівців

Як закон про лобіювання змінює роботу PR- і GR-фахівців

З 1 вересня 2025 року в Україні почне діяти Закон «Про лобіювання» та відкриється Реєстр прозорості, який адмініструватиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це означає, що всі, хто впливає на рішення влади в інтересах клієнтів чи компаній, повинні будуть офіційно реєструватися та двічі на рік подавати звіти про свою діяльність і фінансування.


Анастасія Єзерська, керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК, підкреслює: головна мета закону — сформувати культуру доброчесного впливу та забезпечити прозорість.


«Після введення в дію цього Закону отримання інформації з медіа може бути підставою для початку моніторингу дотримання законодавства у сфері лобіювання. Хоча самі медіа не підпадають під дію Закону, проте вони точно відіграватимуть важливу роль у формуванні сфери прозорих впливів»,зазначила вона.

Де пролягає межа між адвокацією і лобіюванням

Щоб діяльність вважалася лобістською, повинні збігатися чотири умови:

  • є вплив або спроба впливу на посадову особу;
  • наявний комерційний інтерес;
  • об’єктом лобіювання є орган чи посадова особа, що бере участь у правотворчості;
  • предметом лобіювання є нормативно-правовий акт.
Водночас журналістська робота, участь у консультаціях, захист у судах чи звернення громадян без винагороди — не є лобіюванням.

Нові правила для бізнесу і комунікацій

Реєстрація в Реєстрі прозорості буде безплатною, але публічною: будь-хто зможе побачити, які компанії лобіюють, у яких сферах і з якими витратами. Для бізнесу це створює рівні умови, але й накладає відповідальність — за будь-які непрозорі дії НАЗК може винести припис.
Для GR- і PR-фахівців новий закон змінює підхід до комунікацій:
  • публічні виступи та коментарітепер можуть трактуватися як частина лобістської активності, якщо вони спрямовані на вплив на рішення влади;
  • організація заходівза участі представників парламенту чи уряду — також підпадатиме під звітність;
  • медіа та авторські колонкиможуть стати підставою для моніторингу, навіть якщо самі журналісти під дію закону не підпадають.

Уляна Колодій, засновниця комунікаційної агенції UK comms

пояснює: «Якщо меседжі компанії регулярно повторюються, мають на меті вплив на рішення органів влади та передбачають бізнес-інтерес, це може розцінюватися як лобіювання. Наприклад, захід, організований комунікаційниками на замовлення бізнесу за участю голови парламентського комітету, теж бути розцінено як одна з активностей в рамках лобіювання. Тому комунікаційні фахівці мають розуміти основи GR: що саме вважається лобіюванням і де проходить межа між адвокацією (суспільний інтерес) і комерційним впливом».

Погляд бізнесу

Представники великих компаній уже готуються до змін.

  • Інна Бойчук («Аврора»):«GR-напрям у нашій компанії відносно новий, але ми готові вибудовувати внутрішні політики. Ми прагнемо створити прозору, етичну та ефективну систему лобіювання за міжнародними стандартами. Лобіювання — це про вплив, утім суспільство ще не готове до того, що бізнес може лобіювати власні інтереси».
  • Ярина Скороход (ДТЕК):«Енергетика — один з найбільш зарегульованих секторів, тому ми вже готуємось до відповідності новим нормам. Проте є й ті, хто скаже: “Ви реєструйтесь, а ми подивимось”. Слово “лобізм” треба декриміналізувати, адже бізнес працює на прибуток, створює робочі місця, платить податки та підтримує ЗСУ».

Вона підкреслила, що увага суспільства буде зосереджена на перших зареєстрованих лобістах, і саме вони формуватимуть репутацію професії.

«У нас 55 тисяч співробітників, і ми розуміємо, що зміниться життя спікерів компанії, зокрема й у комунікаціях — навіть у тому, як трактуватимуть відповідь на запит медіа. Але важливо, щоб це відбувалося в межах діалогу та з розумінням реалій бізнесу».

Виклики для комунікаційних команд

Тепер будь-яка публічна активність компанії, яка стосується нормативно-правових питань або може трактуватися як вплив на посадовців, потребуватиме уважної оцінки. Від корпоративних заяв до галузевих заходів — важливо перевіряти, чи є тут комерційний інтерес і чи не підпадає ця діяльність під визначення лобіювання.

Для піарників це означає:

  • створення внутрішніх чек-лістів перед кожною активністю («чи є тут комерційний інтерес?», «чи стосується це законодавчих змін?»);
  • оновлення політик взаємодії з зовнішніми агенціями;
  • вміння пояснити, де проходить межа між корпоративною позицією та прозорим лобіюванням.

Іншими словами, GR і PR дедалі більше інтегруються: комунікаційники з «ретрансляторів меседжів» перетворюються на радників, які допомагають бізнесу орієнтуватися у нових правилах.

Для комунікаційників це не лише виклик, а й можливість підняти свою роль: від класичних функцій — до статусу стратегічних радників бізнесу, які допомагають компаніям орієнтуватися у законодавчих рамках і демонструвати прозорість як конкурентну перевагу.

Поділитись

Надія Кучеренко

SMM-менеджерка

Одного разу між Надією та контентом пробігла іскра, яка розгорілась у полум’я творчості й креативу. Її фото, відео і тексти здатні будувати тісний контакт з будь-якою аудиторією. Як у житті, так і в роботі, любить аби було все просто, щиро та відверто. Вважає, що будь-яка ідея може бути геніальною, якщо вкласти в неї часточку душі. Досі не заявили світу соцмереж про свій проєкт? Надія знає магічні SMM інструменти, які у цьому допоможуть.