Не пандусами єдиними. Як брендам будувати безбар’єрну комунікацію

Безбар’єрність сьогодні — це не просто тренд чи додатковий бонус. Це новий стандарт відповідальності для бізнесу й держави. Сучасний бренд має не лише говорити правильні слова, а й діяти так, щоб поважати й враховувати потреби всіх — незалежно від віку, гендеру, стану здоров’я чи соціального становища.

Бо безбар’єрна комунікація — це не про пандус біля офісу чи акцію до символічної дати. Це про щоденну послідовність у словах і діях.

Що таке безбар’єрність?

Безбар’єрність — це не тільки про фізичний доступ. Це про рівні можливості для всіх отримувати інформацію, користуватися послугами, навчатися, працювати й брати участь у житті громади.

В Україні це стало частиною державної політики завдяки Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору. Вона передбачає шість основних напрямів:

фізична безбар’єрність;
інформаційна безбар’єрність;
цифрова безбар’єрність;
громадянська безбар’єрність;
освітня безбар’єрність;
економічна безбар’єрність.

Для брендів важливо перевіряти, наскільки їхня комунікація та сервіси доступні для людей із різним досвідом. Зрозуміло, що компанії не можуть охопити одразу всі шість напрямів — і це нормально. Але кожен може визначити свої ключові точки впливу й послідовно їх удосконалювати.

Наприклад:

Цифрова доступність сайтуозвучування для людей із порушенням зору, масштабування шрифтів, проста навігація.
Економічна безбар’єрністьстажування й гнучкі графіки для жінок із дітьми, ветеранів, людей з інвалідністю.
Інформаційна доступністьпрості тексти, субтитри, жестова мова, текстові описи до зображень.
Фізична доступність офісу чи магазинупандуси, автоматичні двері, зручність для людей на кріслах колісних та мам з дитячими візочками.
Освітня безбар’єрністьматеріали без складної термінології, пояснення термінів, різні формати (текст, відео).
Громадянська участькраудсорсинг ідей, відкриті опитування, створення контенту разом із різними спільнотами.

Важливо знати, хто ваша аудиторія, що для неї важливо, які в неї виклики та прагнення, і як вона взаємодіє з вашим брендом. Знання аудиторії допоможе зрозуміти, які бар’єри можуть заважати її залученості.

Мова без бар’єрів

Мова має значення. Використовуйте просту й коректну лексику, уникайте дискримінаційних слів і кліше.

Дослідження Інституту масової інформації 2024 року виявило, що багато українських медіа досі використовують застарілу та образливу лексику, наприклад, «інвалід» або «каліка». А ті, хто знає, що так казати неправильно, часом вживають такі терміни, як «людина з обмеженими можливостями» або «людина з особливими потребами».

Єдиний коректний термін — «людина (особа, жінка, дитина, чоловік) з інвалідністю».

Ось ще кілька прикладів безбар’єрної мови, тобто такої, що не стигматизує та не створює стереотипів й упереджень:

Сліпийлюдина з порушенням зору.
Глухийлюдина з порушенням слуху.
Аутистлюдина з розладом аутистичного спектра (РАС).
Візок, коляскакрісло колісне.
Колясочник, прикутий до візкалюдина в кріслі колісному.
Ампутант, безрукий, людина з ампутацієюлюдина з ампутованою кінцівкою, людина без кінцівки, людина на протезі / з протезом.
Здорові, нормальні людилюди без інвалідності.
Вади / проблеми здоров’япорушення здоров’я.

Завжди можна скористатися Словником безбар’єрності, щоб уточнити правильні формулювання. Це гід із коректної комунікації на різні теми.

Окрім етичної термінології, треба пам’ятати про доступність мови:

пишіть лаконічними реченнями;
використовуйте просту граматику, зрозумілі слова;
розділяйте текст на блоки;
додавайте контекст і пояснюйте, що означає певний термін;
не вживайте вузькопрофесійну лексику, запозичені слова, слова в переносному значенні.

Навчайте команду та уникайте показної безбар’єрності

Щоб комунікація була по-справжньому безбар’єрною, починайте з команди. Регулярні тренінги, консультації, політики рівності — усе це допоможе уникнути помилок і зміцнити репутацію бренду.

Лише за умови, що команда поділяє спільні цінності, бренд зможе транслювати їх назовні.

Помилки часто виникають через необізнаність і брак досвіду. Тому, щоб полегшити завдання, зверніться по допомогу до спеціальних організацій чи незалежних експертів. Вони проведуть навчання для команди й пояснять тонкощі.

Не перетворюйте інклюзивність на формальність. Пандуси «для вигляду», шрифт Брайля під склом, недоступні сайти — усе це шкодить іміджу. Безбар’єрність — це про сталість і щоденну роботу.

Аудиторії швидко розпізнають псевдобезбарʼєрність без реальних дій. Підкріплюйте кампанії справами: партнерствами, підтримкою ініціатив і внутрішніми політиками.

Приймайте критику й виправляйтесь

Безбар’єрність — це еволюційний процес. І ми всі — як окремі люди, так і суспільство загалом — лише вчимося. Неможливо з першої спроби передбачити всі нюанси чи уникнути помилок.

Важливо не боятися промахів, а постійно вчитися: цікавитись, консультуватись із тими, хто має відповідний досвід. А коли помилка вже сталася — визнати її та зрозуміти, що змінити, аби подібне не повторилося.

Бренди, які слухають свою аудиторію та реагують на критику із повагою, зміцнюють свою репутацію і довіру.

Головне в безбар’єрній комунікації

Бачити передусім людину, а не її діагноз, порушення здоров’я чи певну соціальну категорію.
Безбар’єрна комунікація починається з поваги до кожного і кожної.

Бренди, які впроваджують безбарʼєрні рішення, не лише покращують імідж, а й формують більш справедливе та різноманітне суспільство, в якому нам жити.

Поділитись